1. Словник української мови в 11 томах

відкручений

ВІДКРУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відкрути́ти;

// У знач. прикм.

Перед терасою пустував, вириваючись із відкрученого крана, розбишака-струмок (Донч., VI, 1957, 518);

*У порівн. В неї голос затрусивсь, неначе одкручена.. струна (Н.-Лев., III, 1956, 331).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкручений — відкру́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відкручений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відкрутити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкручений — ВІДКРУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відкрути́ти. Перед терасою пустував, вириваючись із відкрученого крана, розбишака-струмок (О. Донченко); Недалеко від землянок Тур... Словник української мови у 20 томах
  4. відкручений — Відкру́чений, -на, -не ! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)