відкумкати

ВІДКУ́МКАТИ, ає, док., розм.

Закінчити, перестати кумкати (про жабу).

Тяглося [соняшничиння] аж до німого болота, на якому вже відкумкала невгамовна жабня (І. Муратов).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me