1. Словник української мови у 20 томах

відкушений

ВІДКУ́ШЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відкуси́ти.

Він уперто жував травину й спльовував убік відкушені шматки стебла (Л. Смілянський);

Христофор Ничипорович .. побачив .. тарілку, в ній виделку, на яку наштрикнуто відкушений і недоїдений шматочок м'яса (Б. Харчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкушений — відку́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відкушений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відкусити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкушений — Відку́шений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. відкушений — ВІДКУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відкуси́ти; // У знач. прикм. Він уперто жував травину й спльовував убік відкушені шматки стебла (Сміл., Зустрічі, 1936, 69). Словник української мови в 11 томах