відлигнути
ВІДЛИ́ГНУТИ, гне; мин. ч. відли́г і відли́гнув, гла, ло; док.
1. Розмерзнутися, розтанути внаслідок потепління взимку.
У деяких частинах глибокої балки стежка відлигла (з газ.);
// безос.
Десь удосвіта почало туманитись, відлигло, наче білі прозорі хмарки попадали на землю з гіллястого неба (В. Земляк).
2. розм. Те саме, що відволо́гнути.
Оце після дощу земля відлигла (Сл. Гр.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відлигнути — відли́гнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відлигнути — -не, док. Розмерзнути, розтанути внаслідок потепління. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відлигнути — ВІДЛИ́ГНУТИ, не, док. 1. Розмерзнути, розтанути внаслідок потепління. Дорога відлигла; // безос. Десь удосвіта почало туманитись, відлигло, наче білі прозорі хмарки попадали на землю з гіллястого неба (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 9). Словник української мови в 11 томах