відлигнути
ВІДЛИ́ГНУТИ, не, док.
1. Розмерзнути, розтанути внаслідок потепління.
Дорога відлигла;
// безос.
Десь удосвіта почало туманитись, відлигло, наче білі прозорі хмарки попадали на землю з гіллястого неба (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 9).
♦ Відлигнути на серці — полегшати на серці.
Ось скоро й обмолотини будуть... Може таки і в нас одлигне на серці (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 327).
2. розм. Те саме, що відвологнути.
Оце після дощу земля відлигла (Словник Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відлигнути — відли́гнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відлигнути — -не, док. Розмерзнути, розтанути внаслідок потепління. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відлигнути — ВІДЛИ́ГНУТИ, гне; мин. ч. відли́г і відли́гнув, гла, ло; док. 1. Розмерзнутися, розтанути внаслідок потепління взимку. У деяких частинах глибокої балки стежка відлигла (з газ.); // безос. Словник української мови у 20 томах