1. Словник української мови в 11 томах

відлиглий

ВІДЛИ́ГЛИЙ, а, е. Який відлиг.

Михайло Сеспель, грузнучи й ковзаючись по натертій відлиглій дорозі, важко шкутильгав селом (Збан., Сеспель, 1961, 307).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відлиглий — відли́глий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. відлиглий — -а, -е. Який відлиг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відлиглий — ВІДЛИ́ГЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до відли́гнути. Михайло Сеспель, грузнучи й ковзаючись по натертій відлиглій дорозі, важко шкутильгав селом (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах