відлунений

ВІДЛУ́НЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відлуни́ти.

В басейні повно спортсменів, і гамір, стократ відлунений низьким склепінням, стоїть неймовірний (В. Собко);

Ніщо Так не печалить нас серед бенкету, Як ніжний звук, відлунений в серцях! (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me