відлунний

ВІДЛУ́ННИЙ, а, е.

Який відлунює, відбивається луною.

Весь реальний, земний світ бачився нашим предкам як відлунний щодо невидимого (внутрішнього) та небесного (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me