1. Словник української мови у 20 томах

відлуплювання

ВІДЛУ́ПЛЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. відлу́плювати 1 і відлу́плюватися.

Відлуплювання кори осики з молодих гілок простежується переважно восени (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відлуплювання — відлу́плювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відлуплювання — ВІДЛУ́ПЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відлу́плювати 1 й відлу́плюватися. Словник української мови в 11 томах