1. Орфографічний словник української мови

відлуплювання

відлу́плювання

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відлуплювання — ВІДЛУ́ПЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відлу́плювати 1 і відлу́плюватися. Відлуплювання кори осики з молодих гілок простежується переважно восени (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  2. відлуплювання — ВІДЛУ́ПЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відлу́плювати 1 й відлу́плюватися. Словник української мови в 11 томах