відлуплений

відлу́плений

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відлуплений — ВІДЛУ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відлупи́ти. Славко совісно береться гризти шматочок одлупленої з “діда” [дуба] кори (С. Васильченко); Відлуплений за брехню батьком, він ще довго пам'ятав цей урок (із журн.). Словник української мови у 20 томах