відлучування

ВІДЛУ́ЧУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. відлу́чувати 1.

Історичні документи XVIII ст. свідчать про факти захоплювання й відлучування церковних та монастирських земель (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відлучування — -я, с. Дія за знач. відлучувати. Великий тлумачний словник сучасної мови