відлучування
ВІДЛУ́ЧУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. відлу́чувати 1.
Історичні документи XVIII ст. свідчать про факти захоплювання й відлучування церковних та монастирських земель (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відлучування — -я, с. Дія за знач. відлучувати. Великий тлумачний словник сучасної мови