відлущення

ВІДЛУ́ЩЕННЯ, я, с.

Дія за знач. відлу́щити і відлу́щитися.

Фруктові кислоти, які входять до складу крему для обличчя, стимулюють ніжне відлущення епідермісу (з навч. літ.);

Після невеликої аварії на багажнику мого авто я помітив незначне відлущення фарби (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відлущення — відлу́щення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відлущення — -я, с. Дія за знач. відлущити й відлущитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відлущення — ВІДЛУ́ЩЕННЯ, я, с. Дія за знач. відлу́щити й відлу́щитися. Словник української мови в 11 томах