відліковий

ВІДЛІКО́ВИЙ, а, е.

Пов'язаний із відліком; признач. для відліку.

Час у відлікових системах координат протікає однаково і рівномірно. Такі припущення відповідають концепції абсолютного простору і часу (з навч. літ.);

Для опису конфігурації один із радикалів беруть за відліковий (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відліковий — відліко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. відліковий — -а, -е. Прикм. до відлік. Великий тлумачний словник сучасної мови