1. Словник української мови у 20 томах

відлічений

ВІДЛІ́ЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відлічи́ти.

Траплялися їй такі молотники, що ховали в кулі невимолочене жито жменями або вменшали одлічені снопи, одкидаючи в засторонок (Ганна Барвінок);

Відлічені касиркою гроші староста групи часто залишала у сейфі (із журн.);

Ширина морської економічної зони становить до двохсот морських миль, відлічених від тих самих вихідних ліній, що й територіальне море України (з мови документів);

// відлі́чено, безос. пред.

Такі їм відлічено літа (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відлічений — відлі́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відлічений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відлічити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відлічений — ВІДЛІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відлічи́ти; // У знач. прикм. Траплялися їй такі молотники, що ховали в кулі невимолочене жито жменями або вменшали одлічені снопи, одкидаючи в засторонок (Барв., Опов.., 1902, 309). Словник української мови в 11 томах