1. Словник української мови в 11 томах

відлічений

ВІДЛІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відлічи́ти;

// У знач. прикм.

Траплялися їй такі молотники, що ховали в кулі невимолочене жито жменями або вменшали одлічені снопи, одкидаючи в засторонок (Барв., Опов.., 1902, 309).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відлічений — відлі́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відлічений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відлічити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відлічений — ВІДЛІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відлічи́ти. Траплялися їй такі молотники, що ховали в кулі невимолочене жито жменями або вменшали одлічені снопи, одкидаючи в засторонок (Ганна Барвінок)... Словник української мови у 20 томах