відмагання
ВІДМАГА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. відмага́тися 1.
Вона [Маруся] знала, що дівчині не годиться бути в лісі віч-на-віч з молодим парубком; але в неї не вистачило духу відмовити Йванові в першому проханні, і вона погодилась без відмагання (П. Куліш);
Він постукає, постукає і одійде, а то ж ніяке відмагання не помага (Ганна Барвінок).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відмагання — відмага́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- відмагання — -я, с. Дія за знач. відмагатися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- відмагання — ВІДМАГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відмага́тися 1. Він постукає, постукає і одійде, а то ж ніяке відмагання не помага (Барв., Опов.., 1902, 519). Словник української мови в 11 томах
- відмагання — Відмага́ння, -ня с. Отказы, отговорки. Ніяке відмагання не помага. Г. Барв. 519. Словник української мови Грінченка