1. Словник української мови в 11 томах

відмагання

ВІДМАГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відмага́тися 1.

Він постукає, постукає і одійде, а то ж ніяке відмагання не помага (Барв., Опов.., 1902, 519).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмагання — відмага́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відмагання — -я, с. Дія за знач. відмагатися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відмагання — ВІДМАГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відмага́тися 1. Вона [Маруся] знала, що дівчині не годиться бути в лісі віч-на-віч з молодим парубком; але в неї не вистачило духу відмовити Йванові в першому проханні, і вона погодилась без відмагання (П. Словник української мови у 20 томах
  4. відмагання — Відмага́ння, -ня с. Отказы, отговорки. Ніяке відмагання не помага. Г. Барв. 519. Словник української мови Грінченка