відмагати
ВІДМАГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДМОГТИ́, о́жу, о́жеш; мин. ч. відмі́г, могла́, ло́; док., перех., розм., рідко. Відбирати, віднімати.
Почав пан хату одмагати: десь прикупив сім’ю людей, то треба було хати (Вовчок, І, 1955, 27).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відмагати — відмага́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- відмагати — -аю, -аєш, недок., відмогти, -ожу, -ожеш; мин. ч. відміг, -могла, -могло; док., перех., розм., рідко. Відбирати, віднімати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відмагати — ВІДМАГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДМОГТИ́, о́жу, о́жеш; мин. ч. відмі́г, могла́, ло́; док., що, розм., рідко. Відбирати, віднімати. Словник української мови у 20 томах