1. Словник української мови у 20 томах

відмежовуваний

ВІДМЕЖО́ВУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відмежо́вувати.

Степова частина півострова, відмежовувана від материка каналом, була пристановищем численної дичини (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмежовуваний — відмежо́вуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відмежовуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до відмежовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови