1. Словник української мови у 20 томах

відмежованість

ВІДМЕЖО́ВАНІСТЬ, ності, ж.

Стан за знач. відмежо́ваний.

Відмежованість західноукраїнських земель від Наддніпрянської України гальмувала розвиток національної культури на цих землях (з навч. літ.);

Перебуваючи серед людей, герої творів М. Івченка надзвичайно гостро відчувають відмежованість власного духовного світу, свою незакоріненість у реальності (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмежованість — відмежо́ваність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. відмежованість — -ності, ж. Стан за знач. відмежований. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відмежованість — ВІДМЕЖО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. відмежо́ваний. Відмежованість західноукраїнських земель від Наддніпрянської України.. гальмувала розвиток національної культури на цих землях (Іст. укр. літ.. І, 1954, 202). Словник української мови в 11 томах