відмерзати
ВІДМЕРЗА́ТИ, а́є, недок., ВІДМЕ́РЗНУТИ, ВІДМЕ́РЗТИ, зне, док.
1. Під дією тепла розмерзатися, відтавати (про землю, воду і т. ін.).
Порозтавали сніги, зійшла повідь, позбігала скрізь вода, а ще земля зовсім же то і не відмерзла (Г. Квітка-Основ'яненко);
* Образно. Мене зустрічають похмуро, сторожко, вороже. Але, коли виясняється, що я відмовився від учорашніх намірів, обличчя відмерзають (В. Винниченко).
2. Від холоду, морозу втрачати чутливість або гинути (про частини тіла, рослини).
Чекаємо, день тягнеться, мороз дошкулює, ноги одмерзають... (У. Самчук);
Хвища знялася, коні стомилися, ноги в людей відмерзали (Ю. Збанацький);
– Я лежатиму тутечки! – кричав Петро. – Нехай мені одмерзнуть вуха, щоб ви знали (Л. Юхвід).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відмерзати — відмерза́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відмерзати — -ає, недок., відмерзнути і відмерзти, -зне, док. 1》 Під дією тепла розмерзатися, відтавати. 2》 Гинути від морозу (про частини тіла, рослини). Великий тлумачний словник сучасної мови
- відмерзати — ВІДТАВА́ТИ (ставати незамерзлим), РОЗМЕРЗА́ТИСЯ, РОЗМОРО́ЖУВАТИСЯ, ВІДМЕРЗА́ТИ, ПРОТАВА́ТИ (на якусь глибину); ОБТАВА́ТИ (під дією тепла звільнятися з країв від льоду, снігу). — Док. Словник синонімів української мови
- відмерзати — ВІДМЕРЗА́ТИ, а́є, недок., ВІДМЕ́РЗНУТИ і ВІДМЕ́РЗТИ, зне, док. 1. Під дією тепла розмерзатися, відтавати. Порозтавали сніги, зійшла повідь, позбігала скрізь вода, а ще земля зовсім же то і не відмерзла (Кв.-Осн., II, 1956, 122). Словник української мови в 11 томах