відмерзати
ВІДМЕРЗА́ТИ, а́є, недок., ВІДМЕ́РЗНУТИ і ВІДМЕ́РЗТИ, зне, док.
1. Під дією тепла розмерзатися, відтавати.
Порозтавали сніги, зійшла повідь, позбігала скрізь вода, а ще земля зовсім же то і не відмерзла (Кв.-Осн., II, 1956, 122).
2. Гинути від морозу (про частини тіла, рослини).
Хвища знялася, коні стомилися, ноги в людей відмерзали (Збан., Сеспель, 1961, 246);
— Я лежатиму тутечки! — кричав Петро. — Нехай мені одмерзнуть вуха, щоб ви знали (Юхвід, Оля, 1959, 98);
Гілки відмерзли.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відмерзати — відмерза́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відмерзати — -ає, недок., відмерзнути і відмерзти, -зне, док. 1》 Під дією тепла розмерзатися, відтавати. 2》 Гинути від морозу (про частини тіла, рослини). Великий тлумачний словник сучасної мови
- відмерзати — ВІДМЕРЗА́ТИ, а́є, недок., ВІДМЕ́РЗНУТИ, ВІДМЕ́РЗТИ, зне, док. 1. Під дією тепла розмерзатися, відтавати (про землю, воду і т. ін.). Порозтавали сніги, зійшла повідь, позбігала скрізь вода, а ще земля зовсім же то і не відмерзла (Г. Словник української мови у 20 томах
- відмерзати — ВІДТАВА́ТИ (ставати незамерзлим), РОЗМЕРЗА́ТИСЯ, РОЗМОРО́ЖУВАТИСЯ, ВІДМЕРЗА́ТИ, ПРОТАВА́ТИ (на якусь глибину); ОБТАВА́ТИ (під дією тепла звільнятися з країв від льоду, снігу). — Док. Словник синонімів української мови