відмикачка
ВІДМИКА́ЧКА, и, ж.
Те саме, що відми́чка.
Як хитрий злодій, носив скрізь з собою асортимент досконалих відмикачок, непомітно проробляючи ним над ближніми найскладніші операції (В. Підмогильний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відмикачка — відмика́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- відмикачка — -и, ж. Певної форми гачок для відмикання замка, засува і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відмикачка — ВІДМИКА́ЧКА, и, ж. Певної форми гачок для відмикання замка, засува і т. ін. Словник української мови в 11 томах