відмикатися

ВІДМИКА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВІДІМКНУ́ТИСЯ, і́мкне́ться, док.

1. Відкриватися, відчинятися (про замок або щось замкнене на гачок, засув і т. ін.).

Там такі прехимерні [замки]! і назад відмикається, і натроє розпадається (Г. Квітка-Основ'яненко);

Мирон чує, що ще хвилина, ще один удар грому – і шлюза [шлюз] відімкнеться, і бухне фатальна градова злива (І. Франко);

* Образно. Гей, одмикайтеся простори (М. Рильський).

2. Припиняти роботу внаслідок роз'єднання із загальною мережею (електричною, газовою, телефонною і т. ін.); вимикатися, відключатися.

У зв'язку з великими морозами електричний струм може відмикатися для поточного ремонту пошкоджених ліній електромереж (з газ.).

3. діал. Розплющуватися (про очі).

Удова лягла на траві й затулила була очі, та сон не змагав – очі усе одмикалися (Марко Вовчок);

Звівся: на лобі вінець, Відімкнулись очі (Л. Боровиковський).

4. тільки недок. Пас. до відмика́ти 1, 2.

Важкий замок на дубових дверях заіржавів, мабуть, не відмикався з тих пір, як посаджено до печерки святого чоловіка (П. Загребельний);

Наші виробничі цехи неодноразово і на тривалий час відмикались від електромережі (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me