відмолодження
ВІДМОЛО́ДЖЕННЯ, я, с.
Дія за знач. відмолоди́ти і відмолоди́тися.
“В офіцерськім однострою [однострої] кожному мужчині добре, – притакнула графиня. – Він відмолоджує мужчин”. Доктор зрозумів отсе “відмолодження” і в душі питав себе, яка муха сіла графині на ніс? (Б. Лепкий);
– Мене, скажімо, завжди захоплювали проблеми .. продовження життя, проблеми відмолодження! (Ю. Смолич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відмолодження — відмоло́дження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- відмолодження — -я, с. Дія за знач. відмолодити й відмолоджуватися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- відмолодження — Відмоло́дження, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- відмолодження — ВІДМОЛО́ДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. відмолоди́ти й відмоло́джуватися 1. — Мене, скажімо, завжди захоплювали проблеми.. продовження життя, проблеми відмолодження! (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 251). Словник української мови в 11 томах