1. Словник української мови у 20 томах

відмолоджений

ВІДМОЛО́ДЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до відмолоди́ти.

Почував [Анатоль], що перероджувався, відмолоджений незбагнутою силою самонавіяння (Я. Качура).

2. у знач. прикм. Який відмолодився.

Викупаний, виголений, старанно одягнений і відмолоджений, .. він пустився назустріч ворогу (Б. Лепкий);

А вранці озолочена сонцем, відмолоджена природа запишалася сліпучо-зеленими хвилястими просторами .. бурякових плантацій (Я. Качура);

Мати, .. спинившись посеред хати, усміхалась відмолодженою, якоюсь начебто й не своєю усмішкою (Є. Гуцало).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмолоджений — відмоло́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відмолоджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відмолодити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відмолоджений — Відмоло́джений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. відмолоджений — ВІДМОЛО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відмолоди́ти. Почував [Анатоль], що перероджувався, відмолоджений незбагнутою силою самонавіяння (Кач., II, 1958, 333); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах