1. Словник української мови в 11 томах

відмолоджений

ВІДМОЛО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відмолоди́ти.

Почував [Анатоль], що перероджувався, відмолоджений незбагнутою силою самонавіяння (Кач., II, 1958, 333);

// У знач. прикм.

А вранці озолочена сонцем, відмолоджена природа запишалася сліпучо зеленими хвилястими просторами ставківських бурякових плантацій (Кач., І, 1958, 445).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмолоджений — відмоло́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відмолоджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відмолодити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відмолоджений — ВІДМОЛО́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до відмолоди́ти. Почував [Анатоль], що перероджувався, відмолоджений незбагнутою силою самонавіяння (Я. Качура). 2. у знач. прикм. Який відмолодився. Викупаний, виголений, старанно одягнений і відмолоджений, .. Словник української мови у 20 томах
  4. відмолоджений — Відмоло́джений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)