відморозок

ВІДМОРО́ЗОК, зка, ч., жарг.

Аморальна, цинічна, розгнуздана людина (звичайно молода), здатна бездумно здійснювати найжорстокіші вчинки; недолюдок.

Вріжеться група відморозків у гущу Майдану, спровокує бійку, посіє паніку – і все (Л. Костенко);

Вибухонебезпечний лімузин у чотирьох непробивних стінах снігової білості, щемкі гальмування на поворотах, перегар, сидіння .. між двома розповзлими відморозками, .. анекдоти, регіт – аж поки все не заспокоїлось (Ю. Андрухович);

Перебуваючи під кайфом, двоє здорових відморозків частенько вирушали на пошуки пригод (А. Кокотюха).