відморозок

(-зка) ч.

1. мол., презирл. Емоційно та інтелектуально недалека людина, часто аґресивна. Клієнтів у глибині душі ненавидять, адже практично всі вони брутальні, постійно тебе принижують та інколи не платять, "справжні відморозки", як висловилися дівчата (Столиця, 5.12.2000), <...> виглядає на те, що його було жорстоко побито якимись відморозками вкраїнський народ вкотре забив українського письменника (Книжник, 2002, № 5). БСРЖ, 406.

2. жрм, ірон., несхвальн. Людина, позбавлена моральних принципів Однак найбільше на ухвалення ствердного рішення вплинула, напевно, моя вроджена ненависть до всяких відморозків, які цинічно й нахабно прагнуть поліпшити за рахунок ближніх власний добробут (С. Бортніков, Чистильник), <...> осмислити той непростий час брежнєвських заморозків, що наплодив "відморозків", був розсадником стукачів, провокаторів (ЛУ, 29.03.2001). ТСРОЖ, 136.

3. мол., презирл. Член угруповання рекетирів, який бере участь у бойових операціях. Почали активно множитися ряди "відморозків" — тих хто йде на злочин не заради збагачення а тільки з нудьги та цікавості (ПіК, 1999, № 1). БСРЖ, 406.