1. Словник жарґонної лексики української мови

відпад

мол.1. -у, ч., схвальн. Про те, що викликає схвалення, захоплення. Молода, ноги від вух ростуть, а красуня — просто відпад (УМ, 24.03.2000). БСРЖ, 404.

2. у знач вигуку, схвальн., несхвальн. Вираження захоплення, радости, а також досади, роздратування. БСРЖ, 404; ПСУМС, 14.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпад — відпа́д іменник чоловічого роду від: відпадати і відпасти Орфографічний словник української мови
  2. відпад — -у, ч., спец. Дія і стан за знач. відпадати й відпасти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відпад — ВІДПА́Д¹, у, ч. 1. Дія і стан за знач. відпада́ти 1, 3 і відпа́сти¹ 1, 3. У Данилівському дослідному держлісгоспі вивчали вплив пошкодження клопами ліщини на відпад зав'язей (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. відпад — У, ч. Щось дуже вражаюче. Зустрічаю малого Мірчука, він каже, що мене останнім часом не видно, пропонує пихнути, вчора тільки привезли з Криму, пробували — повний відпад! (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
  5. відпад — ВІДПА́Д, у, ч., спец. Дія і стан за знач. відпада́ти й відпа́сти. Садіння лісосмуги у місцях відпаду рослин. Словник української мови в 11 томах