віднині
ВІДНИ́НІ, присл.
З цього часу, від цієї пори; відтепер.
– Наталю знаю я не віднині. Вона добра й гарна людина (О. Кобилянська);
[Мазайло:] Серце – це перш за все орган, що передчува і вгадує. Однині вірю йому, а більш нікому в світі. Серйозно кажу! (М. Куліш);
Краще багато торгувати, ніж багато воювати. Однині од татарських ташів до козацьких хуторів простеляться мирні тропи (М. Нагнибіда);
Префект Том .. подумав передусім про аварів: віднині .. вони найлютіші вороги імперії (Д. Міщенко).
◇ (1) Відни́ні [й] дові́ку (рідше до гро́бу):
а) ніколи (в майбутньому).
Співає народна дума: Що та слава славна Не вмре, не поляже Однині й довіку (Панас Мирний);
– Нехай же знов моя коса чорніє, мов жалоба! Я сеї барви не зміню віднині вже до гроба [гробу] (Леся Українка);
б) назавжди.
– Будь, – кажу [чоловікові], – ти проклят однині й довіку (І. Нечуй-Левицький);
[Деїфоб:] Ну, пам'ятай, як тільки Бог звелить сказать “не згода”, – до тебе ймення зрадниці пристане віднині і довіку (Леся Українка).
Значення в інших словниках
- віднині — відни́ні прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- віднині — пр., відтепер, відсьогодні, від цієї пори, з цього часу. Словник синонімів Караванського
- віднині — [в'іднин'і] присл. Орфоепічний словник української мови
- віднині — присл. З цього часу, від цієї пори. Віднині й до віку — назавжди. Великий тлумачний словник сучасної мови
- віднині — хохл. (отнинє) відтепер відтепер, відсьогодня Словник чужослів Павло Штепа
- віднині — відни́ні й дові́ку. 1. Ніколи. Співає народна дума: Що та слава Не вмре, не поляже Однині й довіку (Панас Мирний). 2. Назавжди. — Будь,— кажу (чоловікові),— ти проклят однині й довіку (І. Фразеологічний словник української мови
- віднині — БІ́ЛЬШЕ (ужив. у заперечних конструкціях зі значенням закінчення, припинення певної дії, відсутності або неможливості її в майбутньому), БІЛЬШ рідше, УЖЕ́ (ВЖЕ), ДА́ЛІ, ВІДНИ́НІ (підкреслюється ознака неможливості дії в майбутньому)... Словник синонімів української мови
- віднині — Відни́ні, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- віднині — ВІДНИ́НІ, присл. З цього часу, від цієї пори. — Нехай же знов моя коса чорніє, мов жалоба! Я сеї барви не зміню віднині вже до гроба (Л. Укр., І, 1951, 414); — Наталю знаю я не віднині. Вона добра й гарна людина (Коб. Словник української мови в 11 томах
- віднині — Віднині нар. Отнынѣ, съ этихъ поръ. Слава не вмре, не поляже однині до віка. АД. І. 120. Словник української мови Грінченка