1. Словник синонімів української мови

віднині

БІ́ЛЬШЕ (ужив. у заперечних конструкціях зі значенням закінчення, припинення певної дії, відсутності або неможливості її в майбутньому), БІЛЬШ рідше, УЖЕ́ (ВЖЕ), ДА́ЛІ, ВІДНИ́НІ (підкреслюється ознака неможливості дії в майбутньому); ДО́ВШЕ (при дієсловах зі значенням тривалої дії). — Ви нічого не бачили? Коли не бачили, то я таке вчиню, що ви і справді вже більше й не бачитимете нічого (І. Нечуй-Левицький); — Браття моє миле! — рече тоді полковник Шрам. — Тяжко моєму серцю! Не здолаю більш од вас таїтись! (П. Куліш); Однак запізнілого скрику того ніхто з них уже не чув, бо автобус рвонувся вперед, і все заглушила музика, яку водій увімкнув на повну силу (О. Гончар); Село не буде терпіти далі пакості!.. (М. Коцюбинський); — Нехай же знов моя коса чорніє, мов жалоба! Я сеї барви не зміню віднині вже до гроба (Леся Українка); "Покину матір! Довше не видержу", — думала Маруся (І. Нечуй-Левицький). — Пор. нада́лі.

ВІДНИ́НІ (з цього часу, від цієї пори), ВІДСЬОГО́ДНІ, ВІДТЕПЕ́Р. Оленка віднині власний хліб їстиме, зароблятиме на себе (К. Гордієнко); Давно я звик тебе як друга шанувать, Та відсьогодні ти не другом став, а братом! (переклад М. Рильського); Відтепер, сказав я сам собі, тільки мене спіткає невдача, тільки мою душу оповиє печаль, тільки огорне туга, — неодмінно думатиму про маму (Є. Гуцало).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віднині — відни́ні прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. віднині — пр., відтепер, відсьогодні, від цієї пори, з цього часу. Словник синонімів Караванського
  3. віднині — [в'іднин'і] присл. Орфоепічний словник української мови
  4. віднині — присл. З цього часу, від цієї пори. Віднині й до віку — назавжди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. віднині — хохл. (отнинє) відтепер відтепер, відсьогодня Словник чужослів Павло Штепа
  6. віднині — ВІДНИ́НІ, присл. З цього часу, від цієї пори; відтепер. – Наталю знаю я не віднині. Вона добра й гарна людина (О. Кобилянська); [Мазайло:] Серце – це перш за все орган, що передчува і вгадує. Однині вірю йому, а більш нікому в світі. Серйозно кажу! (М. Словник української мови у 20 томах
  7. віднині — відни́ні й дові́ку. 1. Ніколи. Співає народна дума: Що та слава Не вмре, не поляже Однині й довіку (Панас Мирний). 2. Назавжди. — Будь,— кажу (чоловікові),— ти проклят однині й довіку (І. Фразеологічний словник української мови
  8. віднині — Відни́ні, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. віднині — ВІДНИ́НІ, присл. З цього часу, від цієї пори. — Нехай же знов моя коса чорніє, мов жалоба! Я сеї барви не зміню віднині вже до гроба (Л. Укр., І, 1951, 414); — Наталю знаю я не віднині. Вона добра й гарна людина (Коб. Словник української мови в 11 томах
  10. віднині — Віднині нар. Отнынѣ, съ этихъ поръ. Слава не вмре, не поляже однині до віка. АД. І. 120. Словник української мови Грінченка