відновлений
ВІДНО́ВЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до віднови́ти.
Відновлена школа. Засклені всі вікна, І квіти довкола (П. Воронько);
Ніколи ще не була йому такою милою його відновлена востаннє домівка, бо ж ніколи ще перед тим не мав він змоги відразу здійснити таку кількість своїх технічних мрій (Н. Королева);
Казали мені у Вижниці, що “Громадський голос” відновлений (Леся Українка);
У повоєнний час в Інституті літератури розгортається діяльність відновленого відділу шевченкознавства (з мемуарної літ.);
// відно́влено, безос. пред.
Тільки через десять років після смерті Баязида і розрухи, завданої ордами Тамерлана, було відновлено Османське царство (П. Загребельний);
У наш час відновлено добре ім'я письменника Гната Хоткевича, а його твори повернуто народові, для якого він чесно працював усе своє життя (з публіц. літ.);
У 1750 р. сталася подія, що дала запорожцям надію на краще та заспокоїла їх: 22 лютого було відновлено в Україні гетьманство (із журн.);
Рух поїздів було відновлено через десять хвилин після зупинки (з газ.).
Значення в інших словниках
- відновлений — відно́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- відновлений — [в'ідноўлеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- відновлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відновити. || відновлено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відновлений — Відно́влений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- відновлений — ВІДНО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до віднови́ти. Відновлена школа. Засклені всі вікна, І квіти довкола (Воронько, Три покоління, 1950, 25); Казали мені у Вижниці, що "Громадський голос" відновлений (Л. Укр., V, 1956, 372); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах