відновлення

ВІДНО́ВЛЕННЯ, я, с.

1. Дія і стан за знач. віднови́ти і віднови́тися.

У Печерській лаврі є барельєф із написом про її відновлення на старому місці князем Семеном Олельковичем (із журн.);

Праці українського академіка Філатова про відновлення зору використовуються в усьому світі (з газ.);

Обставини не сприяли відновленню перерваного листування (Леся Українка);

Хімічні реакції, внаслідок яких відбирається кисень від якої-небудь речовини, належать до реакцій відновлення (з навч. літ.).

2. хім. Процес приєднання електронів атомом речовини, при якому ступінь окиснення її елементів знижується.

При відновленні атоми та іони приєднують електрони (з наук. літ.);

При окисненні речовин ступінь окиснення елементів зростає, при відновленні – знижується (з наук. літ.);

Хімічні реакції, внаслідок яких відбирається кисень від якої-небудь речовини, належать до реакцій відновлення (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відновлення — відно́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відновлення — Процес відновлення видового складу популяцій рослин за рахунок проростання вегетативних чи генеративних зачатків. Словник термінів з агрофітоценології
  3. відновлення — Восстановление — reduction — Desoxydation, Wiederherstellung, Regenerierung, Reduktion — у хімічних реакціях — зниження ступеня оксидації елемента у молекулі чи кристалі, зумовлене приєднанням електронів при окиснювально-відновних реакціях. Під... Гірничий енциклопедичний словник
  4. відновлення — -я, с. Дія і стан за знач. відновити й відновитися 1-3). Відновлення громадянства — спрощений порядок придбання громадянства даної держави особами, які раніше його втратили. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. відновлення — Приєднання електронів іонами, атомами або молекулами однієї речовини від молекул ін. речовини, т.зв. відновника; відбувається водночас із окисленням; у вужчому значенні — відбирання кисню (напр., в. окисів) або приєднання водню. Універсальний словник-енциклопедія
  6. відновлення — ВІДБУДО́ВА (про господарство, населений пункт, завод і т. ін. — приведення до попереднього стану чого-небудь зруйнованого або занедбаного), ВІДНО́ВЛЕННЯ, ПОНО́ВЛЕННЯ рідше. Словник синонімів української мови
  7. відновлення — Відно́влення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. відновлення — ВІДНО́ВЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. віднови́ти й віднови́тися 1-3. Праці українського академіка Філатова по відновленню зору використовуються в усьому світі (Рад. Укр., 1.І 1954, 2); Обставини не сприяли відновленню перерваного листування (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  9. відновлення — рос. восстановление 1. Відновлення працівника на попередній роботі й у попередній посаді після незаконного звільнення. 2. Відновлення дії технічних засобів шляхом їх ремонту. Eкономічна енциклопедія