1. Словник синонімів української мови

відновлення

ВІДБУДО́ВА (про господарство, населений пункт, завод і т. ін. — приведення до попереднього стану чого-небудь зруйнованого або занедбаного), ВІДНО́ВЛЕННЯ, ПОНО́ВЛЕННЯ рідше. Кирилівська церква втратила при відбудові первісний вигляд (з журналу); Відновлення міст і сіл.

ВІДНО́ВЛЕННЯ (приведення до попереднього стану), ПОНО́ВЛЕННЯ, ВІДНО́ВА, ВІДНО́ВЛЮВАННЯ. Тут (на Дарницькому заводі) почали розробляти нові методи відновлення зношених деталей (з журналу); Поновлення лісових масивів; Віднова картини; Відновлювання знайомства. — Пор. 1. відро́дження.

ВІДРО́ДЖЕННЯ (повернення чогось до попереднього стану або перехід до кращого стану після руйнування, нищення або занепаду), ВІДНО́ВЛЕННЯ, ПОНО́ВЛЕННЯ, РЕГЕНЕРА́ЦІЯ книжн. Всі дерева, квіти, трави повторюють собі свій річний цикл умирання, весіннього відродження, літнього розквіту, осіннього прив'ядання, потім знову відродження (А. Іщук); Соціальне, національне, культурне відродження; Відновлення зору; Обставини не сприяли відновленню листування (Леся Українка); — Чудово, капітане! Після бою, коли відіб'ємо напад фашистських танків, подам рапорт на поновлення в званні підполковника (О. Левада). — Пор. відно́влення.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відновлення — відно́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відновлення — Процес відновлення видового складу популяцій рослин за рахунок проростання вегетативних чи генеративних зачатків. Словник термінів з агрофітоценології
  3. відновлення — Восстановление — reduction — Desoxydation, Wiederherstellung, Regenerierung, Reduktion — у хімічних реакціях — зниження ступеня оксидації елемента у молекулі чи кристалі, зумовлене приєднанням електронів при окиснювально-відновних реакціях. Під... Гірничий енциклопедичний словник
  4. відновлення — -я, с. Дія і стан за знач. відновити й відновитися 1-3). Відновлення громадянства — спрощений порядок придбання громадянства даної держави особами, які раніше його втратили. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. відновлення — ВІДНО́ВЛЕННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. віднови́ти і віднови́тися. У Печерській лаврі є барельєф із написом про її відновлення на старому місці князем Семеном Олельковичем (із журн. Словник української мови у 20 томах
  6. відновлення — Приєднання електронів іонами, атомами або молекулами однієї речовини від молекул ін. речовини, т.зв. відновника; відбувається водночас із окисленням; у вужчому значенні — відбирання кисню (напр., в. окисів) або приєднання водню. Універсальний словник-енциклопедія
  7. відновлення — Відно́влення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. відновлення — ВІДНО́ВЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. віднови́ти й віднови́тися 1-3. Праці українського академіка Філатова по відновленню зору використовуються в усьому світі (Рад. Укр., 1.І 1954, 2); Обставини не сприяли відновленню перерваного листування (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  9. відновлення — рос. восстановление 1. Відновлення працівника на попередній роботі й у попередній посаді після незаконного звільнення. 2. Відновлення дії технічних засобів шляхом їх ремонту. Eкономічна енциклопедія