віднорок

ВІДНО́РОК, рка, ч., спец.

Хід від основної нори або кормової камери лисиці, борсука та ін.

Чим більше в поселенні борсуків, тим більше й віднорків (з наук.-попул. літ.);

Буває так, що лис виходить через віднорок, який був засипаний снігом (із журн.);

Бабаки мають дуже глибокі і складні нори. Від основного коридору в різні боки відходять віднорки (із журн.).