відомста

ВІДО́МСТА, и, ж., рідко.

Те саме, що по́мста.

Людина вільна сяє добротою, Жадає не відомсти, а знання (Д. Павличко);

Упали твердині його [Вавилона], зруйнувалися стіни його, бо це – відомста Господа (з рел.-церк. літ.).