1. Словник української мови у 20 томах

відомство

ВІ́ДОМСТВО, а, с.

Підрозділ державного управління й сукупність установ, які його обслуговують.

Нужда перемінить закони! Квачі, помела, макогони В пушкарське відомство пішли (І. Котляревський);

Колінз .. почав шептатися з генералом із військового відомства (Н. Рибак);

Двоє літніх людей, зв'язаних зі світом тільки .. загальною екзистенцією та ще поштовим відомством (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відомство — ві́домство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відомство — (уряду) див. департамент Словник чужослів Павло Штепа
  3. відомство — -а, с. Галузь державного управління й сукупність установ, які її обслуговують. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відомство — (англ. department) центральний орган державного управління, який відрізняється за тими чи іншими ознаками від міністерств і створюється у разі необхідності для управління окремими сферами господарського та соціально-культурного будівництва. Економічний словник
  5. відомство — ВІ́ДОМСТВО, а, с. Галузь державного управління й сукупність установ, які її обслуговують. На вищому етапі соціалістичного будівництва були створені міністерства і відомства (Рад. Укр., 17.ІІ 1957, 1); Колінз.. почав шептатися з генералом із військового відомства (Рибак, Час.., 1960, 213). Словник української мови в 11 томах
  6. відомство — рос. ведомство центральний орган державного управління, який різниться тими чи іншими ознаками від міністерств і створюється у разі необхідності для керівництва окремими сферами господарського і соціально-культурного будівництва (різні урядові комітети, комісії, бюро, головні управління тощо). Eкономічна енциклопедія