відособленість
ВІДОСО́БЛЕНІСТЬ, ності, ж., рідко.
Властивість і стан за знач. відосо́блений.
Вірність народу своїм національним інтересам, своїм кращим національним традиціям аж ніяк не веде до національної відособленості (з публіц. літ.);
Чим вищий ступінь фінансово-економічної відособленості, тим ширша можливість вибору способів дії (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відособленість — відосо́бленість іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- відособленість — -ності, ж., книжн., рідко. Те саме, що відокремленість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відособленість — ВІДОСО́БЛЕНІСТЬ, ності, ж., книжн., рідко. Те саме, що відокре́мленість. Вірність народу своїм національним інтересам, своїм кращим національним традиціям аж ніяк не веде до національної відособленості (Ком. Укр., 5, 1965, 19). Словник української мови в 11 томах