відособленість

відосо́бленість

іменник жіночого роду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відособленість — -ності, ж., книжн., рідко. Те саме, що відокремленість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відособленість — ВІДОСО́БЛЕНІСТЬ, ності, ж., рідко. Властивість і стан за знач. відосо́блений. Вірність народу своїм національним інтересам, своїм кращим національним традиціям аж ніяк не веде до національної відособленості (з публіц. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. відособленість — ВІДОСО́БЛЕНІСТЬ, ності, ж., книжн., рідко. Те саме, що відокре́мленість. Вірність народу своїм національним інтересам, своїм кращим національним традиціям аж ніяк не веде до національної відособленості (Ком. Укр., 5, 1965, 19). Словник української мови в 11 томах