1. Словник української мови у 20 томах

відпалений

ВІДПА́ЛЕНИЙ, а, е, техн.

Дієпр. пас. до відпали́ти¹.

Вивчено залежності інтенсивностей піків від орієнтації пластинок у магнітному полі для повністю відпалених і невідпалених пластинок емалі (з наук. літ.);

На Львівському ізоляторному заводі виготовляють низько- і високовольтні ізолятори із загартованого та відпаленого скла (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпалений — відпа́лений 1 дієприкметник оброблений нагріванням відпа́лений 2 дієприкметник оброблений вибухом Орфографічний словник української мови
  2. відпалений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відпалити. Великий тлумачний словник сучасної мови