1. Словник української мови у 20 томах

відписка

ВІДПИ́СКА, и, ж.

1. Письмова відповідь, у якій обминається головне, суть справи.

Мій знайомий телецентру Надіслав заявку, Що хотів би подивитись “Наталку Полтавку”, “Запорожець [Запорожця] за Дунаєм”, “Мартина Борулю”, А йому дали відписку, Наче ткнули дулю: Ми такого не включаєм У свої програми, Бо існуєм-животієм Виключно з реклами... (П. Глазовий);

Замість серйозного і принципового розгляду скарги або пропозиції подекуди намагаються затушувати справу або відбутися формальною відпискою (з газ.).

2. заст. Те саме, що ві́дпис 1.

І зараз-таки подав [писар] .. одписку (І. Нечуй-Левицький);

У виписці приказу Казанського дворця – документа, підготовленого на основі відписок городових воєвод, .. відомо, що кількість втікачів з України на Дон неухильно зростала (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відписка — відпи́ска іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. відписка — -и, ж. 1》 Письмова відповідь, у якій обминається головне, суть справи. 2》 заст. Письмова відповідь на лист і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відписка — Відпис, відповідь, див. копія, плягіят Словник чужослів Павло Штепа
  4. відписка — ВІДПИ́СКА, и, ж. 1. Письмова відповідь, у якій обминається головне, суть справи. Замість серйозного і принципіального розгляду скарги або пропозиції подекуди намагаються затушувати справу або відбутися формальною відпискою (Рад. Укр., 26.III 1958, 1). Словник української мови в 11 томах