1. Словник української мови у 20 томах

відпихатися

ВІДПИХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДІПХНУ́ТИСЯ, відіпхну́ся, віді́пхне́шся, рідко ВІДПИХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.

Відштовхуватися від кого-, чого-небудь.

Сидячи на площадці збоку, Лодиженко що було сили відпихався ногами (Іван Ле);

Бійці .. на бігу вскакували в свої хиткі судна, дужими ударами весел відпихалися на глибоке (О. Гончар);

Кілька разів заганяв [Міюський] човна носом у очерет, і тоді кошовий одпихався руками (Ю. Мушкетик);

Остап сів у човен, і Соломія одіпхнулась од берега (М. Коцюбинський);

// Віддаляти, відстороняти кого-небудь від себе.

Поцілунок за поцілунком сипле. Василь стоїть, регочеться. Галя сердито відпихається (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпихатися — відпиха́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. відпихатися — -аюся, -аєшся, недок., відіпхнутися і рідко відпихнутися, -нуся, -нешся, док. Відштовхуватися від кого-, чого-небудь. || Віддаляти, відстороняти кого-небудь від себе. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відпихатися — ВІДПИХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДІПХНУ́ТИСЯ і рідко ВІДПИХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Відштовхуватися від кого-, чого-небудь. Словник української мови в 11 томах