відплакування

ВІДПЛА́КУВАННЯ, я, с.

Те саме, що опла́кування (перев. як народний обряд).

В обряді українського весілля відоме відплакування молодої, яке зустрічається найчастіше на Буковині (з наук.-попул. літ.);

* Образно. Микола смертельно образився й почав свій виступ з відплакування прекрасних народних звичаїв (В. Коротич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me