відповідник
ВІДПОВІ́ДНИК, а, ч.
1. Те, що відповідає чому-небудь; щось рівнозначне, рівноцінне; еквівалент.
Диво людської душі, яка моментами голоду так міцно й яскраво допадається дрібниць, що вони, не знані допіру, раптом стають виплеканою в нетрях серця подією, відповідником тоскних мрій (В. Підмогильний);
Суспільним відповідником індивідуальної пам'яті людини, колективною пам'яттю людства є не що інше, як культура (із журн.).
2. лінгв. Рівнозначне слово, вислів іншої мови, іншого говору і т. ін.
Іноді словник Грінченка збивається своїм характером на словник тлумачний, не даючи російських відповідників до українських слів (М. Рильський);
Памво Беринда протягом 30 років складав свій “Лексикон”, у якому подав до церковнослов'янських слів їхні українські відповідники (з навч. літ.).
Значення в інших словниках
- відповідник — відпові́дник 1 іменник чоловічого роду те, що відповідає чомусь відпові́дник 2 іменник чоловічого роду, істота про людину Орфографічний словник української мови
- відповідник — (мовний) еквівалент, рівнозначний, (живцем здертий) калька. Словник синонімів Караванського
- відповідник — -а, ч., лінгв. Слово однієї мови, що означає таке саме поняття, як і слово іншої мови. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відповідник — ВІДПОВІ́ДНИК, а, ч., лінгв. Слово однієї мови, що означає таке саме поняття, як і слово іншої мови. Іноді словник Грінченка збивається своїм характером на словник тлумачний, не даючи російських відповідників до українських слів (Рильський, III, 1956... Словник української мови в 11 томах