відповідник
ВІДПОВІ́ДНИК, а, ч., лінгв. Слово однієї мови, що означає таке саме поняття, як і слово іншої мови.
Іноді словник Грінченка збивається своїм характером на словник тлумачний, не даючи російських відповідників до українських слів (Рильський, III, 1956, 66);
Перекладачеві поталанило знайти в своїй рідній [болгарській] мові потрібні відповідники для вираження іскристого гумору, незвичайної дотепності і чарівної граційності поетичного слова Котляревського (Вітч., 2, 1961, 181).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відповідник — відпові́дник 1 іменник чоловічого роду те, що відповідає чомусь відпові́дник 2 іменник чоловічого роду, істота про людину Орфографічний словник української мови
- відповідник — (мовний) еквівалент, рівнозначний, (живцем здертий) калька. Словник синонімів Караванського
- відповідник — -а, ч., лінгв. Слово однієї мови, що означає таке саме поняття, як і слово іншої мови. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відповідник — ВІДПОВІ́ДНИК, а, ч. 1. Те, що відповідає чому-небудь; щось рівнозначне, рівноцінне; еквівалент. Диво людської душі, яка моментами голоду так міцно й яскраво допадається дрібниць, що вони, не знані допіру, раптом стають виплеканою в нетрях серця подією... Словник української мови у 20 томах