відповідно

ВІДПОВІ́ДНО.

1. присл. Так, як треба; належним чином.

Вона довго ходила з кошиком, по хаті й не знала, де б його відповідно примостити (Кобр., Вибр., 1954, 72);

Апарат знімальний відповідно реконструювався, винайдено було плівку, і з’явилися перші метри величезного мистецтва, що його звемо тепер — Мас-Кіно-Мистецтво (Ю. Янов., II, 1958, 10).

2. у знач. прийм., з род. (у сполуч. з прийм. до) і дав. в. Уживається на позначення узгодженості між чимсь, залежності від чогось.

Я й сама, як той барометр, то падаю, то здіймаюсь духом відповідно станові погоди (Л. Укр., V, 1956, 389);

Відповідно до змін у галузі економіки нашої країни змінився і класовий склад населення СРСР (Тич., III, 1957, 57).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відповідно — відпові́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. відповідно — пр., відповідним чином, як треба <�належить, має бути>, належно і пох. від ВІДПОВІДНИЙ; (до чого) згідно <�в лад, в унісон> з чим, по <н. по літах>. Словник синонімів Караванського
  3. відповідно — 1》 присл. Так, як треба; належним чином. 2》 у знач. прийм., з род. (у сполуч. з прийм. до) і дав. в. Уживається на позначення узгодженості між чимсь, залежності від чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відповідно — ВІДПОВІ́ДНО. 1. присл. Так, як треба, як має бути; належним чином. Вона довго ходила з кошиком по хаті й не знала, де б його відповідно примостити (Н. Кобринська); Тут докладчик [доповідач] зробив відповідно серйозне обличчя (М. Словник української мови у 20 томах
  5. відповідно — Відпові́дно до чо́го, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. відповідно — Відповідно нар. Соотвѣтственно. Словник української мови Грінченка