відповідний

ВІДПОВІ́ДНИЙ, а, е.

1. чому. Який перебуває у відповідності з чим-небудь.

П’єса надзвичайно сподобалась… Вражіння скрізь було відповідне змістові (Гр., Перед.. світом, 1907, 214);

// Який відповідає якійсь мірі; належний.

Одначе Кулик, видно, був твердо переконаний, що з усього щойно відвойованого добра йому по праву належить відповідна частка (Гончар, Таврія.., 1957, 345).

2. Який підходить, потрібний для даного випадку.

Я як-небудь заїду та й візьму [книжки] з собою, щоб поробити на кожній відповідні написи (Мирний, V, 1955, 429);

Одного ранку, вибравши відповідну пору, він [Каркайло] знявся зі свого гнізда і щодуху полетів на Чорногорії (Фр., IV, 1950, 115);

Костеві доповіли, що під корпусом затонулого судна вже продуто відповідні колодязі для просування сталевих рушників (Ю. Янов., II, 1954, 93).

ВІДПОВІДНИ́Й, а, е. Який дається у відповідь.

Відповідний лист; Відповідна нота.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відповідний — відпові́дний прикметник підхожий, придатний для чогось відповідни́й прикметник який дається у відповідь Орфографічний словник української мови
  2. відповідний — (крок) належний, доцільний; (час) підходящий, слушний, доречний; (до наказу) згідний з; (переклад) адекватний. Словник синонімів Караванського
  3. відповідний — I відпов`ідний-а, -е. 1》 чому. Який відповідає чому-небудь. || Який відповідає якійсь мірі; належний. 2》 Який підходить, потрібний для даного випадку. II відповідн`ий-а, -е. Який дається у відповідь. Відповідний лист. Відповідна нота. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відповідний — ВІДПОВІДНИ́Й, а́, е́. Який дається у відповідь. М. Драгоманов із Женеви написав Кулішеві листа, в якому просив надіслати йому деякі українські книги. Відомо, що П. Куліш відписав йому, але відповідний лист не зберігся (із журн.). ВІДПОВІ́ДНИЙ, а, е. Словник української мови у 20 томах
  5. відповідний — див. характерний Словник синонімів Вусика
  6. відповідний — ВІДПОВІ́ДНИЙ (який підходить для даного випадку), ПОТРІ́БНИЙ, НАЛЕ́ЖНИЙ, ПІДХО́ЖИЙ, ПІДХОДЯ́ЩИЙ, ПРИСТО́ЙНИЙ, ГІ́ДНИЙ, ПРИНАГІ́ДНИЙ, ПРИГО́ЖИЙ розм. Словник синонімів української мови
  7. відповідний — Відпові́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. відповідний — Відповідний[ній], -а (-я), -е (-є) 1) Отвѣтный. Відповідний лист. 2) Соответственный. Як, купаючись, набереться води в ухо, то стане на одну ногу, одповідню тому ухові.... Ном. № 336. Словник української мови Грінченка