1. Словник української мови у 20 томах

відпочиваючий

ВІДПОЧИВА́ЮЧИЙ, а, е, рідко.

Який відпочиває.

На одній ілюстрації показано, як Суворов куштує солдатський обід. Відпочиваючі солдати тримають себе невимушено (з наук. літ.);

// у знач. ім. відпочива́ючий, чого, ч.; відпочива́юча, чої, ж. Те саме, що відпочива́льник, відпочива́льниця.

Відпочиваючі .. сиділи б з вудлищами на берегах затканих серпанком туману річок або спокійних озер, вивіряючи своє рибальське щастя... (Є. Доломан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпочиваючий — відпочива́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відпочиваючий — Відпочиваючий, відпочивальник, що (котрий, який) відпочиває, відпочиваючи На Україні, зокрема в Криму і Карпатах, щороку відпочиває багато трудящих у різних будинках відпочинку... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  3. відпочиваючий — Випочивал, (вона) випочивалка Словник чужослів Павло Штепа
  4. відпочиваючий — ВІДПОЧИВА́ЛЬНИК (той, хто відпочиває), ВІДПОЧИВА́ЮЧИЙ розм.; КУРО́РТНИК (а також лікується). Численні відпочивальники з усіх куточків країни.. добре знають пансіонат "Київ" (у Ялті) (з газети); Золотий пісок, .. Словник синонімів української мови
  5. відпочиваючий — ВІДПОЧИВА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до відпочива́ти 1. На одній ілюстрації показано, як Суворов куштує солдатський обід. Відпочиваючі солдати тримають себе невимушена (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 40); // у знач. ім. відпочива́ючий, чого... Словник української мови в 11 томах